Погляд з далекого майбутнього

Світ став настільки цифровим, а речі настільки ажурними, що майбутні археологи не матимуть шансів потримати у руках хоч якийсь атрибут сучасної цивілізації.

Середньовічні собори та фортеці будували з великим запасом міцності не лише з міркувань обороноздатності, пізнє середньовіччя було не таким вже й войовничим, до збільшення запасу міцності спонукала економіка.

Величезна будівля повинна принаймні не почати руйнуватися до кінця будівництва. Для храма, що будується понад 20 років, питання дуже актуальне, саме тому у проект закладали дубові балки в десятеро більшого об’єму ніж необхідно з міркувань міцності.

Так само і побутові речі. Кістяний гребінець слугував кільком поколінням.

Такий примітивний гаджет, як годинник, передавався у спадок.

Береш у руки старовинний механізм і не можеш не милуватися його відполірованим до блиску латунним корпусом, акуратними рядками заклепок, точеними гранями головок болтів.

Казка про залізного лісоруба могла народитися тільки у часи промислової революції, діти інформаційного суспільства не здатні оцінити увесь шарм казкового образу.

Якщо наш світ вціліє, на що я сподіваюсь, хоча і не вірю, археологи досліджуватимуть нашарування комп’ютерної мережі, вишукуючи затерті записи бекапів минулих століть, розшифровуючи старовинні протоколи, дивуючись архаїчності наших файлових систем і не розуміючи причин тотального використання так званих FAT32 та Windоws.

У випадку-ж коли сучасна цивілізація себе знищить, залишаться сховані під землею датацентри, мільйони коробочок з блискучими пластинами, або з різноманітними твердотільними накопичувачами.

Перед очима допитливого дослідника далеких двадцятих віків постане кльтурна і цивлізована Європа, власне взагалі увесь західний світ, з науковими центрами, електронною демократією, розвиненою електронною комерцією, невеличкими піратськими угрупованнями, та потужними роботорговцями (від слова робот) такими як Google.

Десь на околицях, у темних закутках віднайдуть електронні борделі, таємні лабораторії фарма-алхіміків, притони наркоторговців.

На сході, за потужним Великим Китайським Фаєрволом завжди таємнича і незвідана Піднебесна, батьківщина Аіфонів (одвічна суперечка: чи справді порох і аіфон винайшли давні китайці? Дехто з істориків стверджує ніби захід лише користувався надбаннями великої китайської цивілізації)

А між цими двома центрами Дике Поле.

На серверах знайдених у європейських країнах збереглись свідчення про нищівні набіги клонованих тролів, жорстокий тотальний «хохлосрач», що поглинав всі зусилля місцевого населення. Віртуальна комерція у зародковому стані, ніякої демократії, тотальний контроль.

Хоча електронна Україна, попри все, являла собою своєрідну незалежну, само-організовану спільноту, яка могла зрідка давати відсіч зазіханням на свою вольницю.

Саме вольницю, а аж ніяк не свободу.

Існують свідчення про досить високий рівень комп’ютерної культури тогочасної України, велика загадка, через які саме причини цей потенціал так і не було реалізовано не дає спокою декому з сучасників.

За іншими даними з території тодішньої України у Європу поставлявся нелегальний контент, програмісти, йшла підпільна торгівля живим товаром.

Деякий інтерес викликають віднайдені у московії клони західних сервісів.
Історики відзначають тотальний рерайт популярних західних ресурсів, власне переважна більшість вартого уваги контенту є перекладом англомовного матеріалу, іноді скопипащена ідея набувала на новому ґрунті нових рис, клон фейсбуку в московії перетворився на закриту піратську мережу.
Загалом неспроможність до творчості та прагнення халяви призвели «русскій мір» до повної деградації і виродження, про що свідчать знайдені численні заклики патріотів «пользоваться родним язиком». Вочевидь не знання загальнозрозумілих англійської або китайської позбавляло шансів на гідний соціальний статус.

На цьому тлі доволі парадоксальним є збереження і навіть поширення серед певного кола користувачів мало популярної у ті часи української мови, парадокс отримав назву «синдрому мовного виживання»

Специфічний україномовний контингент ніколи не мав жодних об’єктивних підстав користуватися своєю мовою, та звичка завжди діяти всупереч навіть здоровому глузду та елементарній логіці загартувала спільноту.

Чорнобильська трагедія, припускають інші науковці, підготувала саме цю частину населення планети до наступних глобальних катаклізмів.

Важливим моментом було правління так званих «компетентних урядів» котрі винищили доста всіх халявщиків та відучили сподіватися на державу.

Коли всі держави водночас рухнули, мешканці України відчули нарешті що їм ніхто не заважає жити. Підвищений радіаційний фон ніщо у порівнянні зі справжньою економічною свободою.

Зрештою людство всеїдно вимерло.

У той час коли Європа і Америка громили супермаркети, а Росія безпробудно пропивала останні дні існування на цьому світі

українці і далі поралися на своїх фазендах, зі зруйнованої ядерними вибухами електроніки майстрували роботів, серед котрих з’явився на світ прародитель нової цивілізації — Універсальний Комп'ютерний Робітник, скорочено УКР, наш з вами спільний пращур.

ДІД ПАНАС модель: Є-ХY-Ї



Для ілюстрацій використані знайдені у мережі малюнки у стилі «steampunk» та скрин з гри S.T.A.L.K.E.R.